Головна
Четвер, 31 березня 2011 11:37

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СТАТИСТИКИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

УДК 330.8 : 311.4 : 37

Л. М. Мекшун,

к.е.н., доцент

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СТАТИСТИКИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Стаття присвячена аналізу історичного досвіду становлення і розвитку статистики народної освіти в Україні в період існування земств. Показано, що представники земської і урядової статистики не тільки розробили методологію дослідження народної освіти в українських губерніях, але й сприяли відкриттю нових шкіл і покращенню умов навчання.

Ключові слова: статистико-економічні дослідження, народна освіта, відкриття шкіл, роль земств.

 

Актуальність теми дослідження. Демографічна ситуація в теперішній Україні призвела до скорочення й укрупнення шкіл і зменшення кількості учнів, особливо у сільській місцевості. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. проблема народної освіти була іншою: не вистачало шкіл для навчання всіх бажаючих. Прогресивні представники української інтелігенції намагалися покращити ситуацію шляхом будівництва нових шкіл, забезпечення їх підручниками, організацією підвозу учнів до школи тощо. Сьогодні реформування та вдосконалення системи освіти в Україні потребує вивчення історичного досвіду, зокрема, одного з напрямів роботи земської і урядової статистики – статистики шкільної (народної) освіти.

Постановка проблеми. Проблема полягає в тому, що роль земської і урядової статистики в становленні і розвитку шкільної освіти в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. мало досліджена.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі дані про роботу земств у напрямку статистики народної освіти містяться в роботі Н.М. Пірумової “Земская интеллигенция и её роль в общественной борьбе” [1], хоч окремо українські губернії в ній не виділяються і більше уваги приділено суспільній боротьбі земців. Аналіз наукової і громадської діяльності представників земської статистики в Україні проведений в деяких статтях. Заслуговує на увагу стаття О.Я. Рахно “Наукова і громадська діяльність О.О. Русова на Чернігівщині у 90-х роках ХІХ ст.” [2], в якій розглянуто внесок О.О. Русова в економічний і культурний розвиток Чернігівської губернії.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз формування і розвитку статистики народної освіти в Україні в період існування земств.

Викладення основного матеріалу. Питання грамотності населення і здобуття освіти завжди були в центрі уваги українського суспільства. Ще антіохійський архидіякон Павло Алепський, подорожуючи Україною у ХVІІ столітті, писав про наших прадідів: «… Всі вони, за малим винятком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати, …священники навчають сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях.» [3, с. 33].

Праці земської статистики мали велике значення для вивчення не тільки економіки, а і культури України у другій половині XIX ст. – на початку XX ст. Дослідження грамотності і народної освіти проводилося земськими статистиками з самого початку організації статистичних відділень. Вперше по Російській імперії ця робота була скоординована на нараді статистичного відділення Московського юридичного товариства у 1887 році. Земські статистики прийняли рішення включити в програми всіх статистичних досліджень селянських господарств питання грамотності населення і пов’язати їх з економічним добробутом селян. До земських таблиць нарада рекомендувала включати питання про кількість грамотного населення чоловічої і жіночої статі, про кількість учнів, про родини, в яких не було грамотних тощо. Була розроблена класифікація за грамотністю і освітою із шести категорій населення: особи з вищою, середньою і нижчою освітою (уїзні училища), з початковою освітою, грамотні і напівграмотні. Земські статистики одними з перших почали досліджувати взаємозв’язок між грамотністю населення і економічними факторами. Так, в програмах розроблялися питання про вплив освіти на продуктивність праці, на обрання професії, на існування додаткових заробітків і розвиток ремісницьких промислів.

Представники земської і урядової статистики українських губерній взяли таблиці наради 1887 р. за основу і доповнили їх новими розділами. Так, представники Полтавського земського статистичного відділення запропонували включити до програми дослідження такі питання: про шкільний радіус (із якого селища скільки дітей відвідують школу), скільки учнів винаймають житло і скільки їх ночують у школі, хто і яким коштом підвозить учнів до школи тощо [4, c. 127].

Проблеми шкільної статистики стали предметом серйозного обговорення на X з’їзді природознавців і лікарів, який відбувався в Києві з 21 по 30 серпня 1898 р. На з’їзді було прийнято рішення збирати статистичну інформацію по народній освіті і групувати її за економічними районами у відповідності з господарськими, національними та іншими особливостями населення. Статистичні матеріали і висновки по них повинні були доповідатися земським зібранням до початку навчального року для того, щоб був час виправити недоліки. У заключному слові з’їзду відомий російський земський статистик І.П. Бєлоконський сказав: “Земский статистик не является только представителем статистики как науки. Он в то же время есть органическая часть земства, а потому он должен оказывать помощь при разрешении различных вопросов, а особенно таких вопросов громадной культурной важности, как народное образование ” [5, с. 611].

Звернутися до повного тексту статті в форматі PDF

Читати 11778 разів
 

Зараз on-line

На даний момент 3 гостей на сайті

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні442
mod_vvisit_counterВчора770
mod_vvisit_counterНа цьому тиждні1513
mod_vvisit_counterНа прошлому тиждні2033
mod_vvisit_counterВ цьому місяці4313
mod_vvisit_counterВ прошлому місяці5306
mod_vvisit_counterРазом380174